Найцікавіше в Wish I Was Here — не криза сама по собі, а те, як вона підкрадається до людини, яка все ще намагається жити ніби «чернеткою». Зак Брафф знімає дуже особисте кіно: трохи іронічне, трохи болюче, з тією інтонацією, коли смішне й сумне стоять зовсім поруч. Його герой — актор, чоловік і батько, який раптом упирається в момент, коли далі відкладати рішення вже не виходить. І саме тоді починається найчесніше: розмови в родині, старі образи, страх не виправдати чужих і власних очікувань.
У кадрі багато теплоти, але без солодкавості. Поруч із Браффом добре працюють Kate Hudson, Joey King, Pierce Gagnon та Alexander Chaplin — завдяки їм сімейні сцени звучать живо, без награності. Це американська драмеді 2014 року, де жарти не маскують проблеми, а допомагають їх витримати. IMDb 6.6 тут виглядає чесно: стрічка не намагається всім сподобатися, вона говорить тихіше й ближче. Після перегляду лишається м’який, трохи меланхолійний настрій із присмаком світлої розгубленості.