Найцікавіше в «Код 8: Частина 2» — не самі надздібності, а те, як вони нічого не гарантують у місті, де силу давно привласнила система. Тут фантастика працює не як прикраса, а як нерв історії: корумповані копи, вулиці під наглядом, колишній злочинець, якому знову доводиться лізти туди, звідки він намагався вибратися. Після вбивства брата дівчина шукає справедливості й звертається по допомогу до ексзека та його колишнього напарника — і з цього моменту фільм іде жорстко, без зайвих відступів.
Джефф Чан зберігає похмуру, приземлену інтонацію першої частини: це не блискучий супергеройський атракціон, а вуличний кримінальний трилер із присмаком антиутопії. Роббі Амелл і Стівен Амелл добре тримають цей світ на контрасті характерів, а присутність юної героїні додає історії не пафосу, а впертості й болю. Екшен тут щільний, конфлікти — особисті, а ставки відчуваються не через масштаб, а через близькість небезпеки. IMDb 5.8 не заважає стрічці працювати там, де треба: у напрузі між помстою, страхом і шансом бодай щось виправити. Настрій у фільму темний, холодний і тривожний.