Смерть тут з’являється не як тінь у дверях і не як абстракція, а як дивовижний птах, що говорить. Уже цього достатньо, щоб «Тьюздей» Дайни Оніунас-Пусіч відчувався не схожим на звичні драми про втрату. Фільм 2023 року, знятий у Великій Британії та США, рухається дуже близько до болючих тем, але робить це через майже казковий, подекуди химерний образ. Саме тому фентезі тут не прикраса, а спосіб говорити про речі, для яких зазвичай бракує слів.
У кадрі особливо чіпляє дует Джулії Луї-Дрейфус і Лоли Петтікрю: мати й донька проживають зустріч із неминучим по-різному, і в цій різниці народжується найсильніша напруга фільму. Поруч з ними з’являються Ліа Гарві, Арінзе Кене та Еллі Джеймс, додаючи історії відчуття живого, нестерильного світу. IMDb дає стрічці 6.3, але це якраз той випадок, коли цифра мало пояснює її інтонацію. «Тьюздей» не поспішає, не заграє з глядачем і не ховається за ефектами — він дивиться просто в очі страху, любові й безсиллю. Настрій після перегляду тихий, гіркуватий і дуже крихкий.