Найсмішніше в «Тимчасово вагітна» те, як одна безглузда вигадка раптом починає працювати надто добре. Героїня Ліндсі Лохан, рятуючись від звільнення, вдає вагітність — і дуже швидко помічає, що чужа турбота, поблажливість і нова увага затягують не гірше за будь-яку авантюру. Саме на цьому хиткому балансі й тримається фільм Лари Шапіро: тут є офісний абсурд, незручні ситуації, дрібна брехня, яка розростається до масштабів катастрофи, і романтична лінія, що додає історії м’якості.
«Labor Pains» вийшов у 2009 році й добре відчувається як легка американська комедія того часу — з яскравою мімікою, перебільшеними реакціями та ритмом, де незручність часто важливіша за правдоподібність. Поруч із Лохан у кадрі з’являються Luke Kirby, Chris Parnell, Aaron Yoo та Bridgit Mendler, і акторський склад підтримує цю трохи хаотичну, але живу тональність. Стрічка не намагається бути серйознішою, ніж є: вона грає на комедійних непорозуміннях і на тому, як легко люди починають ідеалізувати чужу «особливу» ситуацію. У підсумку лишається легкий, кумедний і трохи безсоромний настрій.