Найцікавіше тут те, як кримінальна історія раптом набуває майже хуліганського, іронічного тону. «Чоловік зі шрамом» Фернандо Ді Лео — не сувора гангстерська хроніка, а нервова й колюча комедія про дрібних бандитів, які вирішують піти проти великого римського хижака, що хоче підім’яти під себе весь злочинний бізнес міста. У цьому зіткненні дріб’язковості, амбіцій і вуличної нахабності є особливий смак італійського кіно 70-х.
Ді Лео добре відчуває ритм: сцени рухаються швидко, діалоги звучать зухвало, а Рим тут не листівковий, а запилений, жорсткий і дуже земний. Jack Palance додає фільму хижої ваги, тоді як Al Cliver, Harry Baer, Gisela Hahn та Enzo Pulcrano підтримують цю гру на межі фарсу й кримінального безладу. Попри комедійний тон, стрічка має дорослий характер — недарма обмеження 18+.
IMDb дає фільму 6.1, і це якраз той випадок, коли цікавіше не цифра, а відчуття після перегляду: зухвале, трохи брудне, з посмішкою набік і присмаком старого європейського кримінального кіно.