Найнеприємніше у «Переломі» — не сама лікарня, а відчуття, що реальність починає вислизати просто з-під ніг. Brad Anderson будує історію на дуже простому страху: ти привозиш дитину по допомогу, а за кілька хвилин уже не можеш довести, що вона взагалі була поруч. Після зупинки на заправці подружжя мчить до лікарні через травму шестирічної доньки, але далі все йде дивно, холодно і дедалі тривожніше. Дружина з дитиною зникають, а батько, якого грає Sam Worthington, лишається сам на сам із байдужими коридорами, втомою і власною панікою. Фільм працює не гучними ефектами, а нервом: погляди персоналу, порожні зали очікування, розмови, після яких стає ще менш зрозуміло, кому вірити. Lily Rabe, Lucy Capri, Adjoa Andoh і Stephen Tobolowsky точно підсилюють це хитке відчуття, коли будь-яка дрібниця здається підозрілою. Це драма з дуже щільною напругою і майже фізичним дискомфортом. Після перегляду лишається холодний, тривожний післясмак.