Найстрашніше тут навіть не привид і не старий особняк, а крихка межа між легковажністю та покаранням, яке приходить майже без попередження. «Темніше ночі» Генрі Бедвелла починається як історія про спокусливу свободу: Грета переїжджає до будинку покійної тітки, а розкішні кімнати швидко стають місцем гучних вечірок і безтурботного літа. Але в цьому домі є одна важлива умова — кіт Бекер, улюбленець господині, якого не можна втратити. І коли стається непоправне, настрій змінюється різко й неприємно.
Мексиканський горор 2014 року грає на готичній фактурі: темні коридори, важке повітря старого маєтку, відчуття чужої присутності за спиною. У кадрі — Zuria Vega, Adriana Louvier, Eréndira Ibarra, Ona Casamiquela та Margarita Sanz, і вся ця жіноча компанія додає історії нервової, майже камерної енергії. IMDb у стрічки скромний — 4.3, але її цікаво дивитися саме за атмосферу проклятого дому, де кожен необережний крок ніби вже кимось прорахований. Фільм лишає по собі густий, тривожний настрій із присмаком нічного кошмару.