Найцікавіше в «Товстун у відриві» — як дорога, що мала стати тихим прощанням, поволі перетворюється на незручну, смішну й дуже людяну спробу нарешті вибратися з власної мушлі. Hudson не женеться за гучними поворотами: фільм Sean Daniel Cunningham працює на дрібних реакціях, паузах, випадкових зустрічах і тому самому відчутті, коли життя ніби давно стоїть на місці, а потім раптом зрушує.
Головний герой — замкнений і несміливий чоловік, який вирушає розвіяти прах матері. У цій подорожі з’являються нові люди, дивні розмови, моменти незручності й тепла, що поступово змінюють його більше, ніж сам маршрут. Gregory Lay грає без надриву, дуже точно вловлюючи внутрішню скутость персонажа. Поруч із ним David Neal Levin, Mary Catherine Greenawalt, Richard Masur і Joseph Castillo-Midyett додають історії живого ритму, завдяки якому драматичні ноти не тиснуть, а комедійні не виглядають штучно.
Це камерне американське кіно 2019 року з IMDb 6.2 — спокійне, трохи меланхолійне, але з м’яким почуттям гумору. Після нього залишається світлий, примирливий настрій.